Януш Корчак

Боячись, аби смерть не відібрала у нас дитину, ми відбираємо в дитини життя; не бажаючи, щоб дитина померла, не дозволяємо їй жити.

Книжка з її готовими формулами притупила зір і відохотила думати. Живучи чужим досвідом, дослідженнями, поглядами, батьки так втратили довіру до себе, що не хочуть самі придивлятися до дитини. Неначе надруковане на аркуші — це одкровення, а не результат дослідження, тільки чийогось, не мого, колись когось, а не нині, цієї дитини.

Коли дитина має почати ходити й говорити? Тоді, коли почне ходити й говорити. Коли повинні прорізатися зубки? Саме тоді, коли проріжуться. А тім’ячко повинно зарости тоді, коли власне заросте. І немовля повинно спати стільки годин, скільки йому потрібно, аби виспатися.