Григорія Косинку можна назвати одним із найсамобутніших митців лірико-імпресіоністичної прози початку ХХ ст. У його творчості органічно пе-реплелися імпресіоністичні, реалістичні, експресіоністичні стильові тенденції. Талант Григорія Косинки найяскравіше розвинувся в жанрі новели.
В новелі «На золотих богів» відтворюється боротьба за селянську волю. Перша частина малює жорсткий бій українських селян з білогвардійцями. Їй притаманне калейдоскопічне зображення подій, динамічна картина бою. Частина друга зображує чорну руїну, яка залишилася замість квітучого села. Образ матері, що співає на пожарищі нелюдським голосом є втіленням України.
У новелі «На золотих богів» смерть приходить в бою за класову ідею, і падають у спілі хліби оборонці своєї землі, тих невеличких її наділів, скроплених селянським потом та слізьми. «Стоїть пшениця потолочена, серпа просить, а вони кров’ю поливають…» І понад попелищем, понад смердючими димами піднімаються голосіння матерів, що оплакують мертвих синів, яким би хліб та дітей ростити, а не воювати.
