"Політика" — це ствердження недосконалості, трагічної дисгармонійності світобудови. Світ розколотий на ворогуючі табори, кожен готовий пожертвувати не лише власним, а й чужим життям, щоб утвердити вищість своєї правди, своїх переконань. І нема кінця цій виснажливій боротьбі, кривавому круговороту смерті.
Лаконічно й об"єктивно змалював Г. Косинка правду тогочасного життя, драматичні випробування людини народу. Його позиція в оповіданні - ніби позиція стороннього спостерігача, який констатує та детально описує окремі факти дійсності, не шукаючи, хто правий, а хто винен. Він сам ідеалізує головного геоя, бо в його характері поєднались такі риси, як сліпа віра в комуністичну ідею і подеколи просто нерозуміння політичного моменту.
Письменник художньо досліджує таку “політику“, яка призвела до драм і трагедій людей, принесла страждання й сльози в українське село.
