Леонід Кононович

  • Анастасія Вітерalıntı yaptı2 yıl önce
    Не пісня то, сину, а дійство таке… Оце на Купала стають росалки у коло, а одна посередині, й що вони співають, те вона й робить. А співають вони про Голубонька-Коштрубонька, як він оре, сіє, жне, молотить, віє, меле, вчиняє тісто і хліб пече… А як спече він, то має наїстися того хліба і вмерти.

    — Вмерти?! — перепитав Михась.

    — Еге ж… Далі вони співають: «Ожив, ожив Голубонько, ожив, ожив Коштрубонько» — і все наново починається.

    — А нащо?

    — Так роблять вони щороку, й від того хліб родить на полях, худоба плодиться на обійсті й звірина у лісі
fb2epub
Dosyalarınızı sürükleyin ve bırakın (bir kerede en fazla 5 tane)