Бертран Рассел

«Пусте, чужа хіть не може споганити тебе». Цнотливість — це чеснота духу, від зґвалтування вона не втрачається, а втрачається від умисного гріха, навіть іще не здійсненого.

Платон розумів, що Бог — це не щось тілесне, але всі речі дістали своє буття від Бога і від чогось незмінного. Отже, він мав рацію, кажучи, що сприймання не є джерелом істини. Платоніки наймудріші в логіці й етиці, вони найближчі до християнства.

Справжня завбачливість виникає тільки тоді, коли людина робить щось таке, до чого її не спонукає ніякий безпосередній імпульс, бо розум підказує їй, що колись у майбутньому вона матиме з цього користь.

індивід, набувши звички розглядати своє життя в цілості, дедалі більше жертвує теперішністю ради майбутнього

Таким чином він показав усім, що філософ може легко розбагатіти, аби лиш захотів, але він прагне зовсім не цього»