uk

Оноре де Бальзак

  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Обидва юнаки судили суспільство тим суворіше, чим нижче вони посідали в ньому становище, бо люди невизнані мстять світові за своє приниження зверхністю думок.
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    але те, що в давнину було його силою, сьогодні стало слабкістю:
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    наші смішні сторони здебільшого походять від високих почуттів, від чеснот або талантів, доведених до крайнощів
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Вона спалювала своє життя на вогні нескінченних захоплень і чахла від огиди до всього.
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Він удавав із себе знавця дипломатії, науки тих, хто невіглас у будь-якій науці, хто вміє видавати свою порожнечу за глибокодумність; науки, зрештою, дуже вигідної, бо виражається вона зовні тільки в обійманні високих посад; вимагаючи від людей тримати язика на припоні, вона дає змогу невігласові значливо мовчати, відбуваючись таємничим похитуванням голови; і, як відомо, найсильніший у цій науці той, хто плаває, тримаючи голову над потоком подій і вдаючи, ніби він ними керує, хоч насправді уся суть у його особливій легковажності.
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Відстань, яка пролягала між цим товариством та буржуазією, те, що в нього важко було проникнути, ніби підносили його й надавали йому умовної вартості. Кожен із цих вельмож мав у очах тутешніх городян певну ціну, як ті черепашки, що правлять за гроші неграм бамбарського племені.
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Люсьєн був надто молодий, щоб заглянути в серце коханої, розпач його був цілком щирий, а вона просто починала війну, в ході якої жінки змушують чоловіка пробивати хід у більш або менш майстерно спорудженій фортеці своєї вдаваної неприступності.
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    якщо владарю й прощають гріхи, поки він при владі, то після зречення його негайно за них засудять
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Рудокопові легше видобути із надр землі золото, ніж нам — наші образи із надр найневдячнішої з усіх мов. Якщо завдання поезії — підносити думку на височінь, звідки люди могли б її бачити й відчувати, поет мусить постійно зважати на можливості людського розуму, щоб задовольнити всіх: він повинен ховати під найяскравішими барвами логіку й почуття — дві сили, ворожі одна одній; йому треба убгати в одне слово цілий світ думок, подати в одному образі цілі філософські системи; коротше кажучи, його вірші — насіння, квіти з якого ще мають зрости й розпуститися в людських серцях, знайшовши там борозни, проорані власними почуттями. Хіба можна щось відтворити, якщо ти сам глибоко цього не відчуваєш? А глибоко відчувати — хіба не означає страждати? Саме тому вірші народжуються після тривалих поневірянь просторами мислі й суспільства
  • Артем Сардакalıntı yaptı2 yıl önce
    Він належить до тих натур, які полюбляють збирати врожай, не докладаючи зусиль, щоб його зростити. Світські обов’язки поглинуть увесь його час, а час — єдиний набуток тих, у кого тільки й капіталу, що власний розум
fb2epub
Dosyalarınızı sürükleyin ve bırakın (bir kerede en fazla 5 tane)