Валерій Ананьєв

  • Halina Horbachalıntı yaptı2 yıl önce
    Я нічого проти матів не маю, але мова, заснована на матах, свідчить про обмеженість і тупоголовість мовця.
  • Xenia Gaboralıntı yaptı2 yıl önce
    завжди і все має бути найкращим. Ніколи не розмінюйся на щось дешеве, це стосується всього, у тому числі, й людей.
  • Xenia Gaboralıntı yaptı2 yıl önce
    Кожний новий життєвий досвід перетворює світ, і ми бачимо його по-іншому.
  • Xenia Gaboralıntı yaptı2 yıl önce
    у світі відносно, і щоби ми не здійснили, завжди знайдемо базу для порівняння, яке здатне принизити значимість нашого досягнення. На все можна поглянути, як на дурницю, абсолютно на все.
  • Xenia Gaboralıntı yaptı2 yıl önce
    Наші кістки ламаються, але опісля, коли вони зростаються, вони стають міцнішими. Так само і з нашою моральною конституцією. Ось тільки потрібно бути обережнішим, тому що у всіх є межа невороття, після якої сил на загоєння вже не буде. Це дуже тонка межа, її практично не видно, балансувати дуже складно. Але найцінніші знання знаходяться біля її меж. Потрібно бути обережним.
  • Ket.malıntı yaptıgeçen yıl
    відгукуватися на будь-які прохання. Ось тільки я не знав, що в собачому колективі добродушність приймають за лоховство
  • Ket.malıntı yaptıgeçen yıl
    Проте я усвідомив, як багато зла може зробити проста слабкість, бездіяльність або байдужість.
  • Ket.malıntı yaptıgeçen yıl
    Ми живемо, радіємо, боремось, йдемо до своїх цілей, робимо все те, що здається важливим. Але ми вмираємо, наші могили заростають травою, надмогильні плити розсипаються, нас забувають разом із нашими вчинками, і навіть наслідки наших дій губляться в історії. Чи робить це наше життя порожнім?
    Придумали собі сенс життя, возвеличили його над усім іншим і прийшли лише до того, що нас не стало. Нас забули. То чи варто перейматися через таку дрібницю, як життя?
  • Ket.malıntı yaptıgeçen yıl
    Світ дуже жорстке, страшне і холодне місце. Але він стає ще страшнішим, якщо ми самотні. Якщо нам немає з ким розділити цей страх.
    Ми одні. І завжди будемо одні — від народження і до самої смерті. Ніхто і ніколи не зрозуміє повною мірою те, що відбувається всередині іншої людини. Але це не означає, що ми повинні бути самотні. Нам потрібна опора, щоб не зламатися під тиском того, що нас оточує.
  • Ket.malıntı yaptıgeçen yıl
    Любов — це головний бар’єр, що не дає вийти за рамки людяності, і єдине, заради чого дійсно варто бути вільним.
fb2epub
Dosyalarınızı sürükleyin ve bırakın (bir kerede en fazla 5 tane)