Професорка Даймонд (на той час — одна з дуже небагатьох жінок-науковців) ще від початку 1960-х очолювала дослідження, що потім набуло статусу класичного. Його метою було визначити, наскільки пластичним є наш мозок. У той час було відомо, що мозок може змінюватися й збільшується з дитинства до дорослого віку; але також уважалося, що, досягнувши зрілості, він застигає, ніби кам’яніє, і втрачає здібність до росту або змін.