Бійцівський клуб

Друге правило бійцівського клубу — не говорити про бійцівський клуб.

Якщо злякаєшся, відступиш, перш ніж дійдеш до краю, ти ніколи не досягнеш успіху, — каже Тайлер.
Лише після катастрофи ми можемо воскреснути.
— Лише тоді, коли втратиш усе, що маєш, — каже Тайлер, — можеш робити все, що хочеш.

Шість хвилин.

У нас тут щось на кшталт отого трикутника. Мені потрібен Тайлер, Тайлерові потрібна Марла. Марлі потрібен я.

Коли не знаєш, чого хочеш, – каже швейцар, – отримуєш купу того, чого не хочеш.

Ти не говориш про бійцівський клуб, тому що бійцівський клуб не існує,

третє правило бійцівського клубу: коли хтось каже «досить» або непритомніє – хай навіть тільки вдає, що непритомніє, – бій завершено.

Щовечора я помирав і щовечора народжувався знову.

Мій батько ніколи не ходив до коледжу, тож було страшенно важливо, щоб туди ходив я.

Це свобода. Втратити останню надію — це свобода.

Ти не усвідомлюєш анічогісінько з того, що робиш. А потім ти просто помираєш.