Намір!

Чи міг я надалі вважати себе тим, ким я був раніше? Чи залишався я Петром П’яточкіним?

На хлопський розум це звучить так: людина, яка живе у певному місці, так чи інакше є тим місцем.

Як подякувати квітам за те, що вони пахнуть?

Усе, що можна зробити за життя, робиться зараз — або не робиться взагалі. Я пам’ятав, що зі мною може статися до сорока років, якщо не змінити нічого зараз. При «нормальному» способі життя до сороківки людина стає руїною, все ще переконуючи себе, що почувається більш-менш добре, бо щодня болить в іншому місці, а от завтра — о, завтра вона встане о шостій, піде на стадіон бігати, підтягуватися, обливатися водицею.
Усе, що можна зробити за життя, робиться зараз. Або не робиться взагалі.

— Ну звичайно: увага як магніт. До чого її прикладеш, те й будеш мати. Спробуй, проведи експеримент. Зосереджено і, я би сказав, пристрасно думай про Африку і тільки про неї. За якийсь час ти побачиш: ніби випадково тобі почнуть траплятися корисні, співзвучні твоїм думкам події. То книжка якась про Африку сама в руки скочить, то музику аборигенів на сі-ді друг подарує, а може, й людину зустрінеш, яка щойно з континенту приїхала. А якщо увага справді сильна, натренована, то ти взагалі можеш туди поїхати. І все, головне, буде здаватися чудовим збігом обставин. Наприклад, виявиться, що в тебе в Африці вуйко працює директором якоїсь республіки і запрошує до себе на суботу в гості.
— Аж не віриться…
— Даремно. Думаєш, ми випадково зустріли одне одного? Ні, це збіглися напрямки наших пошуків, наша увага працювала в одному керунку. Так само те, що ти зараз чуєш ці слова, — прямий знак, що частина тебе шукає інформацію, яка допоможе тобі вийти за межі Відомого. Щось у тобі шукає шлях на свободу. Так візьми її, я дарую!

— Ти маєш на увазі, що я змінюю ставлення до певних подій, які зі мною ставалися?
— Правильно. Ти звільняєшся від суджень і висновків старого погляду. Це виплутує твою волю з минулого й збирає в теперішнє. Минуле без підтримки волі ніби перестає існувати, стає нечітким — але не таким нечітким, як при склерозі, а таким, що допускає багато варіантів, які могли бути там. Тому що «там» тебе вже немає. Ти завжди є тут. «Там» — фікція. Згорнуті можливості. «Тут» — розгорнута можливість, яка вважається дійсністю.

— Практично ми завжди будемо сприймати тільки відображення свого погляду. Світ виглядає таким, яким ми звикли його бачити, виключно з одної причини. Наш погляд на глибинні факти дійсності приклеївся до цих фактів. І цілий світ для нас можна описати одною фразою: «Само собою зрозуміло». Ми зробили наш погляд на світ таким, що світ здається вершиною банальності. Вслухайся в саме слово: дійсність. Відразу ж хочеться додати: сіра. Такі асоціації існують у мільйонів, мільйонів громадян. Але це їхній вибір, Гоцо, поставмося до нього з повагою. Нам із тобою важливо ось що: людина здатна поміняти погляд на світ. Спочатку в малому. Досить рік щодня повторювати собі: «Я не знаю, що таке світ», і прокляття ослабне. Ти зможеш поглянути на себе свіжим поглядом. І зрозумієш — знову дивитись на світ як на сіру дійсність немає причин.
Так долається магія натовпу. Так ти робиш своє сприйняття актом волі. До речі, зауважу: коли ти відірвешся від гіпнозу натовпу, ти не станеш знати світкраще, ніж вони. Навіть навпаки — ти усвідомиш, що у власних судженнях про світ помиляєшся і ти, і вони. Але натовп це не визнає в жодному разі. Отже, далі вам не по дорозі. Думаю, тобі знайома така ситуація. Точка нуль.

— Розумієш, котику, є люди, котрі не просто дивляться, а бачать. Це навіть по очах видно. Якщо в людини очі світяться таким жовтеньким, значить, вона бачить… ну, як художник. Творчо, чи як… Абстрактно. Бачить, що до чого… чи як його пояснити… Взаємозв’язки. Ну, а якщо біленьким світяться, значить, вона алкоголік. Ха-ха.

Коли вона зникала, я знову опинявся перед світом людей, де всі забули, що вони сплять.

Якби я навчився жити так само щиро, як і кохатися з нею. Жити пристрасно, викладаючись до останку, жити без остраху втратити, збідніти. Жити без жалю, жити на гребені хвилі, на кінчику головки, жити без сорому, цілеспрямовано, бурхливо, електрифікуюче. Гоца Драла — це та, ким хотів бути я. У її товаристві здавалося, що і я зможу стати палким до життя, зможу стати таким сердечним, зможу бути бурхливим у порожнечу, бути красивим перед обличчям Ніщо.