Тріумфальна арка

Завжди так виходить: зробимо комусь на крихту добра, а тоді кинемо його, коли йому найтяжче. І вважаємо, що допомогли людині.

На світі вистачає місця для всього. Тільки не для людей.

Це було її тепло й тепло халата, ріднішого йому за деякі роки його власного життя

Ти старий бравий цинік, не позбавлений мрій, — сказав він.
Морозов посміхнувся.
— А ти нещасний романтик, позбавлений ілюзій, на короткий час у цьому житті званий Равіком.

ли однаково не можна нічого вдіяти, то навіщо доводити себе до божевілля?

Вівцю принесуть у жертву, а блохи врятуються.

Того, що забудеш, потім бракуватиме ціле життя, пане

Дешеве лише те, що носиш без почуття впевненості в собі, подумав Равік.

Хто поводиться як утікач, той швидко попадається.

Найкраща вдача в циніків, а найгірша в ідеалістів.