Доця, бери! Шо тобі той талант, шо той талант? У рамочку та на стєнку? Зара таке врем’я, шо людям треба шось сурйозне, солідне шось, таке, шоб було… Вобщім, бери й не думай! Талант, доця, кушать не будеш, той талант, доця, тебе саму скушає, а ти в мене й так оно така худесенька, болєзнєнна така… Короче, в мене кипить на плиті, бери і приїжджай, всьо, давай, пока.
… І, як завше це буває у снах, плівка раптово обірвалася, картинка згасла, я так і не дізналась, чи розміняла та дівчинка талант на тренди…