Записки Кирпатого Мефістофеля

Kitap eklendiğinde bana bildir

Доля видатного українського письменника Володимира Винниченка (1880 — 1951) була надзвичайно складною та бурхливою. Цей талановитий художник слова був відомим політичним діячем, який все своє життя присвятив боротьбі за побудову вільної, самостійної України. Тому не дивно, що твори його довгий час було заборонено друкувати.

Головний герой роману «Записки Кирпатого Мефістофеля» Яків Михайлюк наче не живе, а грає в життя. Все в нього відбувається легко і просто. Навіть до свого кохання він ставиться як до гри: чому б і не оженитися з дівчиною, яку він називає Білою Шапочкою, адже вона така гарна і мила? Але на перешкоді стає один факт: виявляється, що у Кирпатого Мефістофеля є син, що народився проти його бажання. Гра закінчується: Михайлюку треба обирати між коханою і дитиною. І вибір цей аж надто серйозний…

Проза

Bu kitap şu anda mevcut değil

291 yazdırılmış sayfalar

Orijinal yayın: 2020
Yayınlanma yılı: 2020

İlgili kitaplarTümü

Diğer versiyonlar

Володимир Винниченко
Записки Кирпатого Мефістофеля
- 66
- 59
- 1
uk
Kitaplar

İzlenimler

Swetlana Filipovabir izlenim paylaşıldı4 yıl önce
👍Okumaya değer
🚀Elden Düşmeyen
💧Duygusal
- Beğen
- Yorum
- Paylaş
  Facebook
  Twitter
  Bağlantıyı kopyala
- Bunu bildirin

Alıntılar

Катеринаalıntı yaptı2 yıl önce
Як я можу піти від тої, яку сам вибрав?
Нарешті, коли минає багато-багато часу, коли проходить оргія, я почуваю, що тепер знаю і люблю її. І раз питаюся її: що таке любов? Вона відповідає: це те, коли ніщо не існує, окрім нього.
Значить, вона ще не любить мене.
І знов згодом задаю їй те саме питання. Вона каже: любов — це страх загубити.
Ні, і тепер вона ще не знає, що таке любов.
І от, нарешті, вона сама каже мені: як дивно, я люблю світ, я люблю людей так, як ніколи не любила. Від чого ця жалість у мене, і зворушення, і така, хороша печаль? Я вже не боюсь загубити тебе, бо це ж неможливо, правда? — ми так вросли одне в одного, що я вже не розумію слова «загубить». Кого загубить? Себе?
- Beğen
- Yorum
- Paylaş
  Facebook
  Twitter
  Bağlantıyı kopyala
- Bunu bildirin
Катеринаalıntı yaptı2 yıl önce
Мене самого зрадило життя, одібравши в мене молодість.
- Beğen
- Yorum
- Paylaş
  Facebook
  Twitter
  Bağlantıyı kopyala
- Bunu bildirin
Катеринаalıntı yaptı2 yıl önce
Сиджу на Володимирській гірці! Внизу розлився широко Дніпро, затопивши острови і Слобідку. В далині м’якими сумирними лініями манячать дніпровські гори. На них біліє церква монастиря, звідси подібна до надмогильного пам’ятника. Ліворуч розлігся галасливий, завзятий, торговельний і брудний Поділ.
- Beğen
- Yorum
- Paylaş
  Facebook
  Twitter
  Bağlantıyı kopyala
- Bunu bildirin

Kitap raflarında

Яна Зінов'єва
Читаю зараз
- 3
- 1
Takibi bırak